- божественний
- [боже/ствеин:ией]
м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
божественний — а, е. 1) Прикм. до божество 1). 2) Пов язаний з релігією; церковний. 3) заст. Надзвичайно гарний; чудовий … Український тлумачний словник
божественний — прикметник … Орфографічний словник української мови
Рымарук, Игорь Николаевич — Игорь Рымарук Ігор Миколайович Римарук … Википедия
божественність — ності, ж. Абстр. ім. до божественний 1), 2) … Український тлумачний словник
божественно — заст. Присл. до божественний 3) … Український тлумачний словник
божистий — а, е, рідко, 1) Те саме, що божий. 2) Те саме, що божественний 1) … Український тлумачний словник
паньгу — невідм., ч. У давньокитайській міфології – божественний творець Неба й Землі … Український тлумачний словник
передвічний — а, е. 1) Який існує споконвічно, без початку і кінця. || Притаманний людям взагалі, незалежний від окремої людини. || рел. Божественний. || у знач. ім. передві/чний, ного, ч. Бог. 2) Який був, існував у давні, незапам ятні часи; давній,… … Український тлумачний словник
прекрасний — I (який задовольняє найвищі вимоги, вирізняється надзвичайними якостями серед інших потрібних; надзвичайно добрий), чудовий, досконалий, довершений, відмінний, незрівнянний, неперевершений, ідеальний, блискучий, першорядний, знаменитий,… … Словник синонімів української мови